Що це, хто співає свою біду, лякає:
"Хто співає своє зло, лякає" - популярний вислів іспанського походження, пов'язаний із позитивним ставленням, яке люди повинні мати або мати, стикаючись із нещастям, яке їх оточує.
До цього вислову звертаються тоді, коли людина занурена в низку проблем або труднощів, які, здається, не мають негайного вирішення, емоційне навантаження яких можна полегшити за допомогою співу та насолоди від можливостей, які, посеред усього, пропонує життя.
Якщо фразу вимовляє третя сторона, вона буде інтерпретована як порада постраждалим. У цьому випадку це був би заклик до доброї волі.
Якщо на цю фразу звертається сам страждаючий, це стане способом виправдання необхідності зняти напругу, яку він не може вирішити.
У цій приказці спів має почуття розваги, насолоди, розваги, оскільки це одне із найвизвольніших захоплень, яке пов’язує фізичну активність з емоційною активністю. Отже, вислів закликає через цей образ відволікатися серед труднощів, щоб відчути, що напастей менше.
Той, хто співає їхнє зло, лякає, водночас це приказка, яка пропонує нам припинити звинувачувати лиха.
Деякі варіації вислову: «Хто співає, той забуває свої печалі», «Хто співає своє зло, той лякає» та «Хто співає свої печалі, той лякає».
Це вислів згадується в першій частині глави 22 Дон Кіхот з Ла-Манчі. Подивимось:
"Ну як, - повторив Дон Кіхот, - для музикантів і співаків вони також ходять на галери?"
- Так, сер, - відповів раб із галери, - немає нічого гіршого, ніж співати в тривозі.
- Раніше я вже чув, як говорилося, - сказав Дон Кіхот, - що той, хто співає його хвороби, жахає.
"Тут все навпаки, - сказав раб на галері, - що той, хто співає один раз, плаче все життя".
- Я цього не розумію, - сказав Дон Кіхот.
