Якою була гласність?
«Глазність» - це політична реформа, застосована в Союзі Радянських Соціалістичних Республік (СРСР). Його метою було створення внутрішніх, вільних та відкритих дискусій серед громадян з політичних та соціальних питань.
Російське слово glásnost перекладається як «відкритість» або «прозорість». Glásnost - це політична пропозиція, зроблена політичним лідером Михайлом Горбачовим у середині 1980-х років, і введена в дію між 1986 і 1991 роками.
«Гласність» разом із перебудовою (сукупністю економічних політик) була частиною процесу реформ та реорганізації, який пережив Радянський Союз.
Ці реформи характеризувалися тим, що забезпечували більшу свободу вираження поглядів та свободу преси навколо політичних та соціальних подій. Це також сприяло розповсюдженню інформації та право на висловлення незгоди з різних питань держави.
Серед найвизначніших наслідків голосності - сильна соціальна критика реальності Рад та розпад Радянського Союзу.
Історичний контекст гласності
«Гласність» є частиною російських політичних термінів, що використовувались приблизно в 18 столітті для позначення прозорості державних справ.
Цей термін був прийнятий Михайлом Горвачовим у 1985 році, коли він був генеральним секретарем ЦК Комуністичної партії. На той час він запропонував низку політичних та економічних реформ, які викликали ажіотаж серед політиків та громадян.
Його намір щодо гласності вийшов за межі надання більшої відкритості інформації та розголошення численних прихованих істин. Він також прагнув зменшити державний контроль та протидіяти секретності, характерній для Радянського Союзу, за підтримки консерваторів Комуністичної партії.
«Glasnost» була спробою зберегти Радянський Союз шляхом перебудови політичної, економічної та соціальної системи. Вона також включала технологічну перебудову, яка ризикувала на той час застаріти та збанкрутувати.
Чорнобильська ядерна катастрофа 26 квітня 1986 р. Стала всесвітньою подією, яка виявила вади радянської ядерної програми. Радіоактивна хмара, вироблена вибухом ядерного реактора, поширилася по Україні, Польщі, Німеччині, Білорусі, Фінляндії, Швеції, Норвегії та Франції.
Відсутність прозорості інформації ускладнила для держави планування більш ефективних та швидких стратегій. Це показало, як надзвичайно важлива інформація була затримана від держави, радянського суспільства та міжнародного співтовариства загалом.
Наслідки Гласності
- Інституційна реформа: відбулися реформи політичної системи, які дали змогу запровадити в Радянському Союзі посаду президента і провести вільні вибори. У березні 1990 року Горбачова було обрано першим президентом Союзу Радянських Соціалістичних Республік, посаду він обіймав до 1991 року.
- Більша прозорість інформації: Комуністична партія втратила значну частину політичного контролю, який вона здійснювала над засобами масової інформації. Це дало змогу оприлюднити реальність соціальних та економічних проблем, які переживали Ради, опублікували невідому для багатьох сталінську політику, і було зрозуміло, що не всі були приєднані до цієї політики, коли в квітні стався ядерний вибух на ЧАЕС. 26. 1986.
- Більший доступ до нових технологій: сприяв подальшому розвитку доступу до технологій.
- Звільнення політичних в'язнів: можна було звільнити кількох політичних в’язнів, затриманих з різних причин.
- Доступ до додаткової інформації: сигнал міжнародного зв'язку був дозволений і відкритий.
- Міжнародні політичні відносини: почалися кращі міжнародні політичні відносини між Радянським Союзом і США.
- Розпад Радянського Союзу: застосування гласності, поряд з перебудовою, були політикою, яка викликала широке невдоволення, оскільки свідчила про умови та труднощі, з якими стикаються громадяни; отже, в 1991 р. СРСР був розпущений.
Гласність і перебудова
Перебудова - це реформа, встановлена Горвачовим з метою перебудови економічної політики Радянського Союзу, оскільки держава контролювала торгівлю. Цей термін перекладається на іспанську мову як “перебудова”.
Під час перебудови прагнули вийти з економічного занепаду та створити більшу комерційну незалежність, свободу в обігу валют, свободу цін, серед іншого.
Незабаром Горвачов оприлюднив "Гласність", щоб дати можливість для внутрішніх дебатів з соціальних питань.
Обидві реформи мали на меті створити нову та кращу структуру Радянського Союзу. Однак серед його наслідків, окрім загального невдоволення через економічну та соціальну кризу, був і кінець Радянського Союзу.
Дивитися також:
- Перебудова.
- Російська революція.
- Сталінізм.
